менше, ніж двома третинами голосів народних депутатів від конституційного складу парламенту (ст. 94).
  Розглянуті конституційні обмеження Верховної Ради як законодавчого органу мають постійний характер. Але протягом трьох років після прийняття нової Конституції діють записи та установлення, сформульовані у розділі "Перехідні положення" головного акту. Тут зазначені конституційні гарантії указної нормотворчості, які доповнюють вищевикладені обмеження реалізації першою гілкою влади законодавчої функції. Згідно з п. 4 перехідних положень протягом трьох років Президент має право видавати схвалені Кабінетом Міністрів та скріплені підписом Прем'єрміністра укази з економічних питань, не врегульованих законами, одночасно з внесенням відповідного законопроекту до Верховної Ради, яка зобов'язана позачергово розглянути його. У разі неприйняття парламентом цього законопроекту протягом тридцяти днів (за винятком днів міжсесійного періоду), або відхилення його більшістю від конституційного складу, президентський указ набирає чинності і діє до набуття чинності закону, прийнятого Верховною Радою з цих питань. Перехідне положення, по суті, зберігає за виконавчою владою умови для здійснення указної нормотворчості на тих самих умовах, що й парламент, оскільки подолання Верховною Радою зафіксованих тут жорстких бар'єрів, щоб перешкодити виданню указів Президента, вельми проблематичне. Адже на прийнятий парламентом закон з економічних питань Президент має право накласти вето, внаслідок чого закон не має юридичної сили, а указ продовжує діяти.
  Насторожує прагнення певних структур виконавчої влади звести роль Верховної Ради тільки до законодавчого регулювання. Наукова розробка її повноважень з точки зору світової теорії і практики парламентаризму дає змогу зробити висновок, що окрім прийняття Конституції і законів, Верховна Рада

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-53 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>