заснованого нею двопалатного представницького органу, замість попереднього однопалатного, змодельована таким чином, що Сенат служить потужною перешкодою на шляху прийняття схваленого нижньою палатою (Мажилісом) законопроекту.
  25
  
  Це досягається передбаченими конституцією процедурними нормами, що забезпечують явну перевагу верхньої палати над нижньою. Згідно з п. 4 ст. 61 законопроект, схвалений більшістю голосів від загальної кількості депутатів Мажилісу, передається до Сенату, де розглядається у строк, що не перевищує шістдесяти днів. Коли його прийнято більшістю голосів від загального складу Сенату, то він стає законом і протягом десятьох днів передається на підпис Президентові. У разі ж його відхилення проект повертається до нижньої палати. За умови схвалення проекту останньою, тепер уже більшістю в дві третини голосів, він знову передається до Сенату для обговорення і голосування. Повторно відхилений проект закону не може бути знову внесений у період тієї самої сесії.
  Закріплені конституційно важелі придушення нижньої палати дуже істотно доповнюються можливостями, які закладені у складі Сенату, що досягається способом його формування. Відповідно до ст. 50 Конституції Сенат складають депутати, обрані по два представники від кожної області, міста республіканського підпорядкування та столиці Казахстану на спільному засіданні депутатів відповідних представницьких органів. Сім депутатів Сенату, крім того, призначає Президент.
  Спосіб формування нижньої палати кардинально відрізняється від наведеного вище. Депутати Мажиліса (67 депутатів) обираються за одномандатними територіальними виборчими округами.
  Зрозуміло, що встановлений порядок формування Сенату містить потенційні можливості для використання їх Президентом та урядом з метою проведення своїх інтересів у парламенті Казахстану. Всупереч негативним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-53 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>