ого (державного) права, суть якого в тому, що провідне місце в державному механізмі належить загальнодержавному представницькому органу — народу республіки9.
  3. СТРУКТУРА ВЕРХОВНОЇ РАДИ
  Верховна Рада України — однопалатний парламент. Закріплюючи парламент однопалатним органом, нова Конституція реалізує принцип спадкоємності конституційної регламентації. Попередній Основний Закон також закріплював однопалатну Верховну Раду.
  
  Як відзначалося вище, конституційний склад Верховної Ради — 450 народних депутатів України (ст. 76): зберігається та чисельність парламентарів, яка закріплювалась попереднім головним актом.
  Народні депутати України обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Конституція закріплює умови, яким має відповідати депутат. Насамперед він — громадянин України, який проживає в Україні протягом останніх п'яти років. На день виборів депутат має досягти двадцяти одного року. Депутатом може бути тільки громадянин, що має право голосу.
  Конституційно закріплено обмеження: до Верховної Ради не може бути обраним громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
  Конституційне вирішення питання про склад і структуру українського парламенту супроводжувалось гострими дискусіями. Мабуть, найбільшу увагу привертала проблема: яким бути парламенту — однопалатним чи двопалатним (бікамеральним)?
  Дана проблема — нова проблема теорії і практики українського конституціоналізму. її розробка — важливе завдання вітчизняної юридичної науки.
  В сучасних державах використовуються два вида бікамеральних парламентів — бікамеральні парламенти унітарних і федеративних країн. В останніх бікамералізм пояснюється бажанням забезпечити в одній палаті представництво

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-53 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>