шими республіками після прийняття декларацій про державний суверенітет.
  21
  
  Піднесення президентури над парламентами, що швидко сформувалось як негативна тенденція організації державної влади в країнах колишнього СРСР, призвело до запозичення французького варіанту конституційної архітектоніки. Основний Закон Російської Федерації 1993 р. закріплює систему вищої державної влади в такій послідовності: президент (гл. 4); Федеральні Збори (гл. V); уряд (гл. VI); судова влада (гл. VII). Заслуговує на увагу те, що модель російської Конституції — не повністю копіює конституційну структуру черговості інститутів влади Франції. Спільність полягає в тому, що основні закони названих країн перше місце в механізмі державної влади відводять президентам. Одначе, якщо французька конституція друге місце віддає уряду, відсуваючи парламент на третє місце, то однойменний акт Росії втілює суттєву відмінність демократичного спрямування. Після глави, присвяченої президенту, чергову главу посідають Федеральні Збори. Конституційна регламентація уряду розміщується за вищим представницькім органом народу.
  Різні модифікації подібних варіантів притаманні також іншим конституціям країн СНД.
  Тим прогресивніше і вагоміше конституційне рішення розглядуваного питання новою Конституцією України. З точки зору черговості в структурі Основного Закону першим є парламент — "Верховна Рада України" (разд. IV); другим — "Президент України" (розд. V). Наступні розділи посідають: "Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади" (розд. VI); "Прокуратура" (розд. VII); "Правосуддя" (розд. VIII).
  Незрівнянна перевага конституційного рішення структурної проблеми Основним Законом України в порівнянні з конституціями Франції, Росії, Казахстану та інших країн в тому, що конституційний еталон України відображає серцевинне положення конституційного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-53 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>