згідно матеріалів економічної оцінки земель, передбачалося
   відносити ділянки з балом оцінки (за окупністю затрат): ріллі
   – 28 балів, багаторічних насаджень – 35 балів, сіножатей – 30
   балів, пасовищ – 8 балів.
   Звичайно, слід мати на увазі, що цей документ розроблявся у
   радянський період і носить чіткий відбиток тогочасних
   управлінських підходів, що передбачали екстенсивний розвиток
   сільського господарства та граничну мінімізацію відведення
   земель для несільськогосподарських потреб. Крім того, у 1988
   році було проведено новий тур економічної оцінки земель [15],
   яким було зафіксовано показники окупності затрат виробництва
   продукції рослинництва, що відрізнялися від тих, які слугували
   основою для розробки згаданих рекомендацій.
   Так, як показують вибіркові розрахунки, у 09
   земельно-оціночному районі (ЗОР) Київської області (охоплює
   більшу частину Києво-Святошинського району) площа ріллі гіршої
   якості (із балом окупності затрат менше 28) згідно тимчасових
   рекомендацій має становити лише 0,19 % від загальної площі
   цього угіддя (агрогрупи 22б, 22в, 141, 141’), у 10 ЗОР Криму

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-34 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>