, що праці з торгового права дають урізане уявлення про його предмет, бо не виходять за традиційні межі торгового права і залишають без уваги цілу низку суттєвих для цієї сфери діяльності засобів (податковий режим, регламентацію зовнішньої торгівлі та ін.). Тому є суттєвим перетворення торгового права на "господарське право", у якому переважають установки політичного і соціального плану і якнайтісніше переплетені право приватне і право публічне.
  Отож і такі авторитетні зарубіжні вчені як Р. Давид визначає, що сучасний варіант торгового права і є господарське право.
  
  § 2 Метод господарського права
  
  Метод правового регулювання – це сукупність способів регулятивного впливу норм права на поведінку суб'єктів правовідносин.
  У концепції господарського права до цього часу виділялося три методи регулювання: метод обов'язкового припису, метод автономних рішень (метод узгодження) та метод рекомендацій. Найважливіше значення в умовах планової економіки мав метод обов'язкових приписів. З переходом до ринкової економіки і розвитком підприємництва, зазначає В. В. Лаптєв , основним у господарському праві стає метод автономних рішень (метод узгодження). Підприємець сам вирішує питання своєї діяльності або узгоджує свої дії з контрагентами на договірних засадах.
  Розкриваючи сутність трьох наведених методів, В. С. Щербина додає, що концептуально методи господарського права будуються на двох принципах: загальнодозвільному (“дозволено все, що не заборонено законом”), за яким діють підприємства і підприємці, та зобов'язувальному (“суб'єкти господарського права зобов'язані і мають вчиняти те, що на них покладено законом”). Цей принцип в основному стосується органів державного управління економікою .
  В. С. Мартем’янов з цього приводу зазначав, що метод, який застосовується в господарському праві, характеризується складним поєднанням двох способів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>