ргани державної виконавчої влади. Державні підприємства не можуть бути засновниками таких організацій, як господарські товариства, кооперативи тощо.
  Для державних підприємств і організацій з метою забезпечення інвестиційної діяльності встановлений порядок використання прибутку. Вони після сплати обов’язкових платежів проводять відрахування від прибутку, що залишається в їхньому розпорядженні, на технічне переобладнання виробництва, освоєння нових технологій за нормативами, встановленими органами, які виконують функції з управління майном, що перебуває в державній власності, в розмірах не менш як 30 відсотків і не більш як 80 відсотків .
  Казенним підприємствам рекомендовано такі нормативи розподілу чистого прибутку: відрахування на виробничий розвиток – 45 відсотків, на соціальний розвиток – теж 45 відсотків, у централізований фонд органу управління – 10 відсотків (cт. 214 ГК України).
  При формуванні державної програми економічного і соціального розвитку України відображаються серед інших і показники розвитку державного сектора економіки, зокрема ефективності використання об’єктів права державної власності, розвитку казенних підприємств, особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики в цьому секторі економіки.
  
  § 7. Державна регуляторна політика у сфері господарювання
  
  Господарська діяльність являє собою складний процес, спрямований на економічний розвиток держави. Перехід України, як і інших держав колишнього Радянського Союзу, від командно-адміністративної системи господарювання до ринкової позначився формуванням відповідного законодавства, необхідного для регулювання господарських відносин в умовах, наближених до ринкових.
  Прийняття нових нормативних актів в таких умовах, природно, не позбавлено недоліків. Їх виправлення потребувало значної кількості змін та доповнень до вже введених у дію законів, постанов

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>