|
риторії України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається згідно із законами України;
імпорт або транзит будь-яких товарів, якщо відомо, що вони можуть завдати шкоду здоров’ю, або становлять загрозу життю населення та тваринного світу, або завдадуть шкоди навколишньому середовищу;
імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду тощо, які суперечать відповідним нормам Конституції України;
експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності. Конкретний перелік товарів, що підпадають під дію цієї статті, затверджуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Правове регулювання експортно-імпортних операцій суб’єктів господарювання здійснюється державою шляхом використання певних заходів, які залежно від характеру та різновиду застосованих прийомів, відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, можуть бути поділенні на:
тарифні – засновані на використанні митного тарифу;
нетарифні – регулювання адміністративного характеру, які не пов’язані з використанням митного тарифу (квоти, ліцензії, субсидії, антидемпінгові заходи, торгові договори тощо).
Застосування тарифних заходів ґрунтується на нормативних положеннях вже згаданих нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а також Закону України від 15 лютого 1992 року “Про єдиний митний тариф” та Гармонізованої системи опису та кодування товарів, введеною Брюссельською конвенцією в 1983 році, яка являє собою номенклатуру, що включає товарні позиції і субпозиції та цифрові коди, що до них належать, згруповані за певними ознаками за групами та розділами.
Щодо заходів нетарифного регулювання в наш час існує не менше п’ятдесяти форм
|