рони знали про їх існування і мали їх на увазі, коли укладали договір. Торгові узвичаєння мають важливе значення, наприклад, для тлумачення таких слів, як відвантаження, поточні дні. Частіше усього узвичаєння застосовується у сфері морських перевезень.
  Багаторічна практика укладення зовнішньоторгових контрактів утворила певні вимоги до основного змісту договорів. Для полегшення укладення зовнішньоекономічних угод широко застосовується типові і примірні контракти та загальні умови до них. Вони не є нормативними актами, обов’язковими для застосування під час укладення зовнішньоекономічної угоди сторін. Типовий контракт – це примірний договір або низка уніфікованих умов, викладених у письмовій формі, сформульованих заздалегідь з урахуванням торгової практики.
  Форма типових контрактів може бути різною.
  Типовий контракт може бути представлений у вигляді документа, який його учасники можуть використовувати як сам договір, у тому разі, якщо вони його підпишуть, заповнюючи ті статті, які потребують узгодження (наприклад, найменування сторін, кількість, якість, ціна, строк та місце поставки). До типових контрактів та загальних умов може бути зроблено також відсилку в укладеному договорі. Типовий контракт може бути застосований лише до певних товарів або до певного виду торгівлі.
  Типові контракти розроблюються спілками підприємців: об’єднаннями, асоціаціями та ін.; комітетами товарних бірж; торговими палатами, монополістичними об’єднаннями ; Європейською комісією ООН (ЄЕК).
  Комерційна практика виходить із того, що в деяких випадках є доцільним підписання протоколів про наміри, меморандумів.
  Сторонам необхідно зафіксувати прямо, що вони мають намір зберігати за собою свободу вступу в договірні відносини (запис: даний протокол не породжує ніяких зобов’язань для жодної із сторін), а також право припинити переговори в будь-який час і

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>