|
застереження, можливість та порядок внесення доповнень і змін у договір та інші.
Серед нормативних актів зовнішньоекономічної діяльності, що регулюють контрактні форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності, особливе місце посідають міжнародні договори.
Так, міжнародні торгові договори визначають загальні шляхи розвитку економічних відносин між державами, встановлюють торгово-економічний, політичний режим взаємодії, передбачають умови взаємних розрахунків, періоди співробітництва і т. д. У договорах можуть бути зазначені довгострокові угоди на п’ять-десять років і більше – про торгівлю та інші форми взаємодії, а також практикуються укладення взаємних протоколів про взаємні поставки товарів.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності під час складання тексту договору можуть використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних організацій, але тільки в тих випадках, якщо це не заборонено законодавством України. Якщо договір не відповідає вимогам законів України або її міжнародним договорам, він може бути визнаний недійсним.
Під торговим звичаєм як різновидом міжнародного звичаю розуміють одноманітне, яке склалося в міжнародній торгівлі, загальновизнане правило, що включає в себе визначення положення з питання, якого воно стосується.
Торгові звичаї містяться в біржових правилах, які складаються комітетами бірж; у спеціальних збірниках торгових палат; у матеріалах робочих комісій Комітету сприяння зовнішній торгівлі та інших організацій, які діють в рамках ООН; у типових контрактах; в рішеннях третейських судів з окремих питань.
У комерційній практиці використовуються також торгові узвичаєння, які означають заведений порядок або правило, що фактично встановлюється в торгових відносинах, які служать для визначення волі сторін, прямо не вираженої в договорі. Торгові узвичаєння враховуються такою мірою, якою сторони
|