ром страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
  Аналіз застосування страхування як засобу усунення або обмеження ризику дає підстави зробити висновок про безсумнівну корисність цього інституту як для окремих осіб, так і для всієї держави в цілому. Усуваючи або обмежуючи ризик, страхування надає носію господарської діяльності можливість без страху здійснювати цю діяльність. Таким чином, страхування має моральне значення, воно стимулює активність господарників. Крім того, елімінуючи або зменшуючи ризик, страхування впливає на стан економіки держави в цілому, тому що страхування дає можливість кожному суб’єкту, що господарює, обмежити себе від можливих ризиків.
  Чинне законодавство України про страхування (статті 352, 353 Господарського кодексу, статті 984, 988, 989, 999 Цивільного кодексу, статті 2, 3, 4 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року ) визначає коло суб'єктів і об'єктів страхування, а також форми страхування.
  Головними суб'єктами в страхуванні є:
  страховики - організації - юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю (згідно з Законом України «Про господарські товариства»), що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності з метою надання послуг на страховому ринку. Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестраховування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Допускається виконання зазначе¬них видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених угод про сумісну діяльність;
  страхувальники - дієздатні громадяни

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>