ри цьому взаємні зобов’язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.
  Підприємства, що мають господарські зв’язки за поставками товарів, виконаними роботами чи наданими послугами, можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог. У договорах між ними передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки.
  Розрахунки із застосуванням платіжних вимог. Як уже зазначалося, однією з форм розрахункових документів є платіжні вимоги. Вони застосовуються, коли ініціатором платежу виступають стягувач при примусовому списанні, стягненні коштів з рахунків платника або отримувач – при договірному списанні.
  Примусове списання, стягнення коштів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги. У реквізиті “Призначення платежу” стягува зазначає назву, номер і дату виконавчого документа. Він несе відповідальність за обґрунтованість примусового списання, стягнення коштів і правильність даних, що зазначені в платіжних вимогах на таке списання
  Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не пізніше ніж наступного робочого дня повідомляє платника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів і його рахунку, якщо умова про це передбачена договором про розрахунково-касове обслуговування цього платника.
  У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертає її не пізніше наступного робочого дня із зазначенням причин повернення. Якщо платіжна вимога надійшла від банку, що обслуговує стягувача, то банк повертає її стягувачу через цей банк. Часткову

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>