оширення і розвитку. Досить згадати концепцію “двохсекторного права", довоєнну концепцію, яка була висунута в 30-ті роки Я. Я. Гінцбургом та Є. Б. Пашуканісом. Представниками так званої післявоєнної концепції господарського права є Лаптєв В. В., Мамутов В. К., Побірченко І. Г., Знаменський Г. А. та інші .
  Господарське право можна розглядати в кількох аспектах: як галузь права, як галузь законодавства, як науку і як навчальну дисципліну. І якщо з приводу визначення господарського законодавства, а також науки господарського права і відповідної навчальної дисципліни особливих розбіжностей серед вчених до останнього часу не існувало , то питання про господарське право як окремої галузі права було і залишається до цього часу дискусійним.
  Одні вчені визначали господарське право, виходячи з розуміння його предмета як господарських відносин, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (відносини по горизонталі) та керівництвом нею (відносини по вертикалі — господарсько-управлінські відносини) між організаціями, а також між їх підрозділами і організацією в цілому (внутрішньо-господарські відносини). Це точка зору прихильників розуміння господарського права як самостійної галузі права .
  Інші вчені висували концепцію господарського права як комплексної галузі права .
  Дехто з авторів, не визнаючи господарське право як комплексну галузь права, вважали, що нормативні акти, які регулюють господарські відносини, становлять комплексну галузь законодавства .
  За існування командно-адміністративної системи заперечення проти визнання господарського права як галузі права зводилися до невизнання існування його предмета.
  Всі правовідносини у сфері організації господарювання можуть бути поділені як зазначає В. А. Рахмилович, на дві великі групи: 1) вертикальні, тобто владовідносини, в яких один із учасників наділений компетенцією

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>