кредитивної форми розрахунків передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. Тобто акредитив цією Інструкцією визначається як договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитиву) чи від свого імені зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 1993 року (публікація міжнародної торгової палати №500) в частині, що не суперечить законодавству України і нормативно-правовим актам Національного банку.
  Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів: покритий – акредитив, при якому для здійснення платежів завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку ; непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.
  Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. На кожному акредитиві має бути зазначено, є він відкличним чи безвідкличним. При відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідкличним
  Відкличний акредитив - це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення беніфіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом). Усі розпорядження про змінення умов відкличного акредитива або його анулюванні заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній – бенефіціара.
  Безвідкличний акредитив — це акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>