приймає до виконання від платника доручення тільки в межах коштів на його рахунку, якщо інше не передбачене договором між банком і платником.
  Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і нетоварного характеру. Розрахунки ними можуть здійснюватися: за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги); в порядку попередньої оплати; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств; для перерахування підприємствам сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках; для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та (або) державних цільових фондів; в інших випадках відповідно до укладених договорів або чинного законодавства.
  Якщо фізична особа не має рахунку в банку або розрахунки безпосередньо з фізичною особою чи підприємством через банк неможливі, то платник також може здійснювати розрахунки з ними через підприємство поштового зв’язку шляхом перерахунку відповідної суми на рахунок за переказними операціями підприємства зв’язку.
  Через підприємства зв’язку здійснюються перекази: на ім’я окремих фізичних осіб – коштів, що належать їм особисто (пенсії, аліменти, заробітна плата, витрати на відрядження, авторський гонорар тощо); підприємствам – коштів на виплату заробітної плати, для організованого набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції тощо в тих населених пунктах, у яких немає банків.
  Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями. Платіжна вимога-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг); нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>