жу, тобто в кредит , то з часом кредит набуває нових функцій, оскільки він стає необхідним для організаторів виробництва, трансформується в позику грошових коштів. У сучасних умовах кредитування набуло широкого застосування, переросло в кредитно-фінансову діяльність, яка в системі господарювання має вирішальне значення.
  Зовнішніми джерелами фінансування суб’єктів господарювання крім банків можуть бути держава, підприємства, різноманітні фонди та інші організації . Крім того, держава з метою досягнення встановлених нею пріоритетів має можливість регулювати доступ позичальників до кредиту. Шляхом диференціації процентних ставок за кредит може стимулюватися господарська діяльність тих підприємств чи галузей, розвиток яких є пріоритетним для держави.
  Кредитне та інше фінансове обслуговування суб’єктів господарювання здійснюється в основному банківською системою. Поряд з кредитуванням банки відіграють значну роль в організації і проведенні розрахунків між суб’єктами господарювання. Їхня роль у цій сфері значно зросла з початком переходу економіки України на ринкові рейки, з розширенням товарно-грошових відносин в народному господарстві.
  Кредитні та розрахункові відносини являють собою різновиди грошових зобов’язань. Відрізняються вони за своєю правовою природою. Якщо кредитні зобов’язання виникають як самостійні правовідносини, то розрахункові пов’язані з такими зобов’язаннями як купівля-продаж, поставка, перевезення, оренда тощо, і опосередковують грошові платежі через банк чи іншу кредитну організацію.
  У кредитних правовідносинах гроші є основним предметом, у зв’язку з яким виникають права і обов’язки учасників цих відносин.
  Комерційні банки здійснюють кредитні операції в межах кредитних ресурсів, створюваних ними в процесі своєї діяльності. При необхідності вони можуть на договірних засадах брати ресурси в кредит один в одного,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>