Господарського кодексу України за прострочення доставки вантажів до перевізника застосовуються штрафні санкції (штрафи), розміри яких визначаються відповідно до закону.
  Стаття 23 Закону України “Про залізничний транспорт” містить відсильну норму. Перевізник несе відповідальність за дотримання терміну доставки вантажу в межах, визначених Статутом залізниць України. Стаття 116 Статуту залізниць України1 визначає такі розміри штрафів, які залізниця сплачує за прострочення доставки вантажів (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини):
  10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
  20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
  30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
  Сплата штрафу за доставку вантажу з простроченням не звільняє перевізника від відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок прострочення. Частина 4 ст. 313 Господарського кодексу України встановлює правило, що збитки за втрату, нестачу або пошкодження вантажу стягуються понад штрафні санкції за прострочення доставки вантажу за умови, що така втрата, нестача або пошкодження вантажу є у причинно-наслідковому зв'язку з простроченням перевезення. При цьому необхідно враховувати, що ст. 232 Господарського кодексу допускає закріплювати в договорі обов'язок відшкодування збитків повною мірою понад штрафні санкції і за порушення інших зобов'язань.
  Відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу. Господарський кодекс України передбачає три види негативних наслідків - втрату, недостачу, пошкодження вантажу. При цьому під втратою вантажу слід розуміти як фізичне знищення вантажу, так і невидачу його вантажоодержувачу протягом установлених законодавством термінів. Так, згідно з п. 117 Статутом залізниць України вантаж вважається

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>