зручним місцем для зібрання торгівців. Таким чином, цей будинок і став першою біржовою будовою.
  Однак елементи біржової торгівлі повільно розвивалися поряд із караванною, а потім ярмарковою торгівлею. Остання особливо була поширена в Росії. На відміну від західноєвропейських країн, де біржа народилася як наслідок вільної ініціативи самоорганізованого купецтва, в Росії вона була заснована “по высочайшему повелению” Петра І в 1703 році. Створена на зразок “Нідерландського стандарту” Санкт-Петербурзька товарна біржа розташувалась у спеціально побудованому для неї будинку на Васильєвському острові. У Харкові були засновані кам’яновугільна та залізо-торговельна біржі, у Москві – скотопромислова і м’ясна, у Мінську – лісова, на півночі України – хлібні.
  Як свідчать літературні джерела , в післяреволюційний період (в 1920–1930 рр.) біржі були органами державного регулювання ринків в умовах багатоукладної економіки. Учасниками бірж в основному були державні підприємства. В подальшому біржі перетворилися на громадські установи, утворені за типом асоціацій.
  В умовах згортання непу, визначення курсу на жорстку централізацію в управлінні народним господарством послідовно проводилася лінія на ліквідацію бірж. Завершена вона була в 1927 році. Біржі були повністю ліквідовані.
  Відроджуватися в Україні біржі почали з прийняттям Закону України від 10 грудня 1991 року "Про товарну біржу" . До правового регулювання біржової торгівлі належать і відповідні норми Господарського кодексу України та інших нормативних актів.
  Згідно з ч. 1. ст. 279 ГК України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.
  Таким чином, товарна біржа є інфраструктурою ринкової економіки

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>