постачання енергетичними та іншими ресурсами. Ці договори належать до тих договорів, що спрямовані на передачу майна у власність, повне господарське відання, оперативне управління.
  Договори поставки, купівлі-продажу, постачання енергетичними та іншими ресурсами укладаються в процесі здійснення господарської діяльності. Реалізація суб’єктами господарювання товарів суб’єктам, які не здійснюють господарської діяльності, відбувається за правилами про договори купівлі-продажу.
  За договором поставки одна сторона – постачальник – зобов’язується передати (поставити) в зумовлені строки другій стороні – покупцеві – товар, а покупець зобов’язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.
  Як уже зазначалося, для забезпечення державних потреб у продукції законодавство окремо регламентує відносини, що при цьому складаються. Закон України “Про поставки продукції для державних потреб” встановлює загальні правові та економічні принципи формування, розміщення і виконання на договірній основі замовлень держави на поставку продукції. Державне замовлення слід розглядати як засіб державного регулювання економіки для формування обсягу продукції, необхідної для державних потреб.
  Для визначення основних ознак, притаманних договору поставки, слід порівняти його з договорами купівлі-продажу. Договір поставки відрізняється від договору купівлі-продажу за такими ознаками:
  1. Продавцем (постачальником) в договорі поставки є суб’єкт господарювання. Постачальник продає товари, які він виробляє або закуповує для поставки.
  2. Мета придбання товару – друга основна ознака. Договором поставки визнається договір, за яким товар придбавається або для використання в господарській діяльності (для переробки, наступного продажу), або для діяльності, не пов’язаної з особистим, домашнім використанням товару. Із мети купівлі випливає, що і друга

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>