колою II. Згідно з ним промислові свідоцтва мали видаватися на кожне промислове підприємство, торговий заклад, пароплав. Свідоцтва могли одержати як підприємства — юридичні особи, так і фізичні особи.
  Одним із податків, що забезпечували надходження в дохід міст, був податок з нерухомого майна.
  Після революції 1917 року відновлення податкових механізмів припадає на перші роки непу. Цей період характеризувався відносно рівноважним тиском податкових важелів на різні суспільно-економічні устрої. А друга половина і кінець 20-х років - це етап згортання непу, пов'язаний із різким посиленням податкового тягаря на приватний сектор.
  У наступні роки виникають нові податкові важелі, які схиляли перерозподіл на користь держави (податок з обороту, на зверхприбуток, військовий податок, самообкладання). Поступово податкова система перетворювалася на механізм, що реалізував фіскальну і перерозподільну функції на користь держави.
  Під кінець існування Радянського Союзу тиск на платників податку збільшився за рахунок системи обов'язкових платежів, які, власне, податками навряд чи можна вважати.
  Правда, застосовувалися прибуткові податки з колгоспів, з кооперативних і громадських організацій, місцеві податки.
  Так що ж собою являють податки?
  Істотною ознакою податків є вочевидь їхнє призначення забезпечувати діяльність некомерційного сектора ринкової економіки. Саме цей сектор дає змогу компенсувати так звані недосконалості ринку. Некомерційні організації призначені для задоволення тих потреб, які не повинні залежати від ринкової кон'юнктури (охорона здоров'я, освіта, наука, культура та ін.), а також таких загальносуспільних потреб, як утримання збройних сил, органів державної безпеки, правоохоронних органів, судів.
  Суттєвою ознакою податків є також, за висловом того ж Адама Сміта, точна визначеність і рівномірність податків.
  Оподаткування

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>