|
ж суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання.
У наступній ст. 6 визначається, які ж саме узгоджені дії є антиконкурентними. Такими діями є погоджені дії (угоди), що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції.
У науці конкурентного права існує кілька сталих критеріїв, за якими класифікують антиконконкурентні дії суб’єктів господарювання.
По-перше, їх поділяють на формальні та неформальні угоди. Формальні угоди - це офіційно укладені договори, домовленості про взаємні дії чи бездіяльність, які мають юридичну силу і призводять до обмеження, усунення або припинення конкуренції на певному товарному ринку. Наявність таких формальних угод досить легко дає змогу довести наявність антиконкурентного правопорушення та притягнути сторони до відповідальності.
Набагато складніше довести і припинити узгоджені антиконкурентні дії, якщо вони здійснюються відповідно до неформальної, так званої “джентльменської угоди”, яку кваліфікують як “зговір”. Формальні і неформальні угоди мають однаково руйнівні наслідки для конкуренції.
По-друге, за суб’єктним складом поділяють на „горизонтальні”, „вертикальні”, „конгломератні” і „змішані”.
Горизонтальні узгоджені дії - це укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена між ними конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність), коли суб'єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, конкурують або можуть конкурувати між собою на одному ринку товарів.
Вертикальні узгоджені дії - це укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, будь-яка інша погоджена між ними конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність), коли суб'єкти господарювання, до складу яких входять учасники узгоджених дій, не конкурують і за існуючих умов не
|