увати адміністративний диктат замість економічного механізму.
  Демократичне суспільство не може такою мірою залежати від природних монополістів. Вирішити це протиріччя суспільство може лише шляхом державного регулювання природних монополій . В Україні використовується комбінований підхід до вирішення проблеми природних монополій, з одного боку; здійснюється їх державне регулювання – на підставі законів України „Про природні монополії”, "Про захист економічної конкуренції” , "Про Антимонопольний комітет України" , "Про транспорт" , "Про зв'язок" , "Про трубопровідний транспорт" , "Про залізничний транспорт" , "Про захист від недобросовісної конкуренції" , "Про електроенергетику" , Повітряного кодексу України , Кодексу торговельного мореплавства України та інших нормативних актів що встановлюють особливості здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій. З другого боку, суб’єкти природних монополій реструктуруються та приватизуються, з’являються нові товарні ринки, які можуть скласти конкуренцію природним монополіям особливо в галузі житлово-комунального господарства.
  Державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій. Закон України „Про природні монополії” передбачає створення спеціальних органів, які мають регулювати діяльність суб'єктів природних монополій, а саме національних комісій регулювання природних монополій. У випадках, встановлених законом, регулювання діяльності суб'єктів природних монополій може здійснюватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Якщо діяльність суб'єктів природних монополій, яка підлягає регулюванню, спрямована на задоволення потреб окремого регіону, то функції регулювання діяльності суб'єктів природних монополій можуть бути делеговані в установленому порядку Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>