на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари)”.
  Види суб’єктів природної монополії. Відповідно до Закону України „Про природні монополії” регулюється діяльність суб'єктів у таких сферах:
  транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;
  транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;
  транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;
  передачі та розподілу електричної енергії;
  користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування;
  управління повітряним рухом;
  зв'язку загального користування;
  централізованого водопостачання та водовідведення;
  централізованого постачання теплової енергії;
  спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України.
  Діяльність суб’єктів природних монополій, як уже зазначалося, має суспільно корисні риси: можливість максимального використання ефекту масштабу виробництва, мобілізації значних фінансових ресурсів для підтримки засобів виробництва на належному рівні тощо. Поряд з цим існують і потенційні „мінуси”, які зумовлюють глибоку суперечливість цієї економічної організації, на що звертають увагу економісти:
  можливість визначати рівень продажної ціни, перекласти витрати на кінцевого споживача, який не може вплинути на виробника;
  можливість блокувати науково-технічний прогрес;
  можливість „економити” за рахунок зниження якості продукції та послуг;
  можливість

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>