ходу з ринку - це обставини, які перешкоджають (обмежують) суб'єктам господарювання, що діють на цьому ринку, покинути його з метою знайти на інших товарних ринках покупців (продавців) у зв'язку з труднощами реалізації того, в що був укладений капітал .
  Характер бар’єрів, що перешкоджають входу на товарний ринок дозволяють виокремити різновид природної монополії.
  Сучасні тенденції розвитку економіки України відзначаються високою соціально-економічною та політичною значущістю природних монополій - виробництво та постачання електричної енергії, транспорт, водопостачання, видобування і транспортування нафти і газу та інші базові галузі, що зумовлює необхідність чіткого правового регулювання суспільних відносин у цій сфері. На актуальність зазначених проблем зверталася увага в Посланні Президента України до Верховної Ради України „Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000–2004 рр.»: «Монопольний сектор, включаючи природні монополії, не повинен перевищувати 10–12% ВВП. У зв'язку з цим необхідно створити сучасну систему регулювання діяльності суб'єктів природних монополій. Особливої уваги потребує посилення контролю за встановленням та дотриманням цін і тарифів на ринках природних монополій. Це стосується передусім сфери житлово-комунального господарства, енергетики, залізничного транспорту та зв'язку. Завдяки реалізації антимонопольних заходів реально можливим є перехід до стовідсоткового відшкодування вартості послуг усіма споживачами без суттєвого зростання розміру плати за них” .
  У Законі України від 20 квітня 2000 року „Про природні монополії” монополії визначаються як стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>