права власності, а становить порушення правил поведінки, якими пов’язаний
  
  конкурент в інтересах всіх осіб, що діють на ринку” .
  
  § 2. Обмеження конкуренції, природні монополії
  
  Поняття монополії. Відсутність конкуренції на товарних ринках має назву монополії. У перекладі з грецької мови монополія (monos poleo) означає “один продаю” . Виходячи з етимології цього слова, ринкова монополія розглядається економічною наукою як “захоплення фізичною чи юридичною особою частини або всього ринкового простору і встановлення на ньому свого панування” . Тобто монопольне становище виникає на товарному ринку, який не оспорюється, на ньому не має конкуренції як такої.
  Ситуація, коли суб'єкт господарювання належить до невеликої групи підприємств, яка посідає виключне становище і має певну владу на ринку, що оспорюється, називається олігополією і розглядається як форма синтезу монополії та конкуренції. Такий суб'єкт не має монопольного становища з точки зору економічної теорії, а є домінуючим на ринку.
  Монополія і конкуренція — це дві основні типи організації економічних зв’язків у будь-якій економічній системі незалежно від її соціального устрою. Вони визначають дві фундаментальні тенденції, притаманні економіці – тенденцію до інноваційності та тенденцію до інерційності, збереження існуючого стану. В цьому розумінні „монополія так само неминуча, як і конкуренція, і у відомому смислі так само необхідна й корисна для суспільства” .
  Отже, монопольні структури створюють певні перешкоди (бар’єри), які не дають змоги конкурентам вільно входити на ринок чи виходити з нього. В чинному законодавстві містяться визначення зазначених понять. Під бар'єрами вступу на ринок розуміють обставини, які перешкоджають новим суб'єктам господарювання почати конкурувати на рівних із суб'єктами господарювання, що вже діють на певному товарному ринку; бар'єри

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>