одарських відносинах. для забезпечення виконання господарських зобов’язань застосовується банківська гарантія – письмове зобов’язання гаранта, яке є строковим і набирає чинності з моменту видачі. Строковість цього зобов’язання визначається в самій гарантії.
  Відповідно до ст. 200 ГК України, банківська гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов’язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією про задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної в письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов’язана сторона) не виконає вказане в ньому певне зобов’язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
  Висунення заперечень та претензій гарантом управненій стороні допускається лише в межах гарантійного листа.
  Зобов’язання, яке випливає з банківської гарантії, виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
  Виконання зобов’язань суб’єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, можуть бути забезпечені державною гарантією у разі та в спосіб, передбачених законом (п. 2 ст. 199 ГК України).
  
  § 3. Припинення і недійсність господарських зобов’язань
  
  Дії зобов’язання вичерпуються, як тільки права і обов’язки, що його становлять, будуть повністю і належним чином виконані, — тоді воно, отже, припиняється. Але воно може бути припинено і з інших причин та підстав – із закінченням позовної давності, яка погашає санкцію, в тому числі і зобов’язання, розірвання договору при наявності до того необхідних підстав тощо.
  Таким чином, припинення зобов’язань є не що інше, як відпадіння первісно установленого зобов’язання, як конкретного виду зобов’язальних зв’язків.
  Припиненню зобов’язань присвячені статті 202–206 ГК України. Серед перелічених в указаних вище статтях

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>