мувача.
  Із одержаних коштів заставник зобов’язаний на вимогу заставоутримувача перерахувати відповідні суми на його рахунок як виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, якщо інше не встановлено договором.
  Виконання зобов’язань може забезпечуватись і шляхом застави векселя або іншого цінного паперу, які можуть бути передані шляхом здійснення передаточного надпису – індосамента.
  Заставою забезпечуються не тільки зобов’язання, які виникають із договорів між суб’єктами господарської діяльності, але й зобов’язання вказаних суб’єктів за платежами державі (перед державним чи місцевим бюджетом). Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” введене поняття податкової застави як способу забезпечення зобов’язань. Податкова застава виникає не на підставі договору, а на підставі закону. При цьому податкові органи мають переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок вартості заставленого майна.
  Чинне господарське законодавство України серед видів забезпечення виконання зобов’язань передбачає гарантію. Згідно з п.5 ст.47 Закону України від 7 грудня 2000 року “Про банки і банківську діяльність”, серед операцій, що можуть здійснюватись банками, передбачається надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які мають намір їх виконати у грошовій формі.
  Гарантія як спосіб забезпечення виконання господарських зобов’язань є субсидіарним зобов’язанням, що видається банківською установою в порядку, встановленому Національним банком України, на прохання (клопотання) зацікавленої особи (боржника), за яку відповідний банк (гарант) зобов’язується згідно з умовами гарантійного зобов’язання сплатити грошову суму кредиторові з метою ліквідації заборгованості з боку боржника.
  У господарських

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>