ає за собою право володіти, користуватись і розпоряджатися ними відповідно до встановлених правил.
  За домовленістю сторін предмет застави може бути залишений у заставника під замком і печаткою заставоутримувача (тверда застава), а індивідуально визначена річ може бути обладнана знаками, які підтверджують заставу.
  Якщо предметом застави є вимоги заставника за зобов’язанням до своїх боржників, ці правовідносини називаються заставою майнових прав. Заставник може укласти договір як на право вимоги за зобов’язанням, які належать йому на момент укладення угоди, за якою він виступає кредитором, так і тих, які повинні виникнути в майбутньому. У цьому разі в договорі повинна бути вказана особа – боржник стосовно заставника, про що боржник повинен бути повідомлений.
  Заставник, як правило, зобов’язаний виконати дії, необхідні для забезпечення дійсності заставленого права, а саме: не робити відступлення заставленого права; не здійснювати дій, що припиняють заставне право або зменшують його обсяг, вживати заходів, необхідних для захисту заставленого права від зазіхання на нього третіх осіб; повідомляти заставоутримувача про зміни, що сталися в заставленому праві при його порушенні з боку третіх осіб.
  Якщо заставник не виконає покладених на нього обов’язків, заставоутримувач має право незалежно від настання строків виконання забезпеченого заставою зобов’язання вимагати в судовому порядку переводу на себе заставленого права; виступати як третя особа в суді, який буде розглядати справу про заставлене право; в разі порушення заставником зобов’язання самостійно вживати всіх заходів для захисту заставленого права.
  У разі, якщо боржник заставника до виконання заставником зобов’язання, забезпеченого заставою, виконає свої обов’язки, все одержане заставником стає предметом застави, про що заставник повинен негайно повідомити заставоутримувача.
  Із

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>