майном, якщо інше не передбачено договором або законом. За домовленістю із заставоутримувачем заставник при умові переходу до нового заставника основного боргу може повернути собі заставлене майно на конкретних умовах або ж змінити предмет застави.
  У зв’язку з тим, що ціна заставленого майна, як правило, не збігається з сумою боргу, застава може забезпечити кілька зобов’язань. Тому боржник має право заставити одне й те ж майно одночасно кільком кредиторам. Правовідносини, які виникають з цих дій, називаються перезаставою. Законом України “Про заставу” право застави надається тільки боржнику за умови, якщо це не заборонено законом, а також за згодою попереднього заставоотримувача.
  Застава зберігає силу в тому разі, якщо майно чи майнові права, які становлять її предмет, переходять у власність іншої особи або ж в установленому порядку виникає уступка заставоодержувачем забезпеченої заставою вимоги.
  Застава припиняється в момент виконання боржником основного зобов’язання. При цьому кредитор повинен повернути боржнику заставлене майно. У разі часткового виконання зобов’язання застава зберігається в первісному, повному обсязі. Застава може припинятись і з інших підстав: у разі загибелі заставленого майна, якщо це було майно з родовими ознаками; якщо заставоутримувач набув права власності на заставу; якщо закінчився строк дії права, яке становить предмет застави. Право застави припиняється і за примусового продажу заставленого майна.
  Право звернення стягнення на заставлене майно виникає з моменту невиконання основного зобов’язання, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, а також у безспірному порядку на підставі виконавчого надпису нотаріальних органів.
  Реалізація заставленого майна, на яке звернене стягнення, здійснюється виконавчою службою (органами)

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>