адків, передбачених законодавством. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, а також за наявності інших обставин, які мають важливе значення. Які саме обставини є важливими, суд визначає в кожному конкретному випадку. Але суд не має права повністю звільнити боржника від неустойки (ст. 551 ЦК України).
  Кредитор не має права на неустойку, якщо боржник не відповідає за порушення зобов’язання (ст. 617 ЦК України). Відсотки на неустойку не нараховуються (ст. 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі.
  Важливого значення і широкого застосування в умовах переходу до ринкових відносин набуває такий вид забезпечення виконання господарських зобов’язань, як застава (Закон України “Про заставу” ). Внаслідок цього кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення із вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
  В заставних правовідносинах кредиторам завжди є заставоутримувач – особа, яка приймає майно в заставу. Боржник за основним зобов’язанням є заставником і передає майно в заставу. Ним може бути і третя особа. Заставою можуть бути забезпечені різноманітні вимоги, які виникають із договорів займу (банківського займу), купівлі-продажу, оренди, перевезення та ін. Застава може застосовуватися відносно вимог, які можуть бути виконаними в майбутньому при наявності домовленості сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.
  Предметом застави можуть бути майно, цінні папери, а також майнові права. Але в усіх випадках предметом застави може бути лише таке майно, такі речі, які не виключені із господарського обігу. Ним може бути і таке майно, яке може стати власністю заставника в майбутньому після укладення договору, в тому числі продукція (майновий врожай), приплід

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>