едачі майна з умовою перевезення – в місці передачі першому перевізнику; за грошовими зобов’язаннями – в місці перебування кредитора — юридичної особи; за всіма іншими зобов’язаннями – в місці перебування боржника (організації – юридичної особи – в місці перебування постійно діючого органу управління; фізичної особи-підприємця – за місцем проживання).
  Залежно від характеру господарського зобов’язання використовуються різноманітні способи його виконання. Під способом виконання розуміють порядок виконання, який визначається суб’єктами господарської діяльності в умовах конкретного договору чи нормативними актами або у визначених випадках – актами централізованого планування (галузь оборонної промисловості, енергопостачання в т. ін.).
  Зобов’язання між суб’єктами господарської діяльності, на відміну від побутових угод, як правило, як уже зазначалося, має тривалий характер (поставка, науково-дослідницькі, експериментально-конструкторські і технологічні роботи, капітальне будівництво, державна закупівля сільськогосподарської продукції і т. ін.). Одномоментне їх виконання не тільки недоцільне, але й неможливе. Тому, як правило, ці зобов’язання виконуються періодично частинами.
  В умовах ринкових відносин коло зобов’язань, види і способи їх виконання значно розширюються. За певних обставин виникає необхідність і можливість передачі зобов’язання однією стороною іншій не самого майна в натурі, а прав на це майно на умовах, передбачених ст. 195 ЦК України, відповідно до якої – управнений суб’єкт господарського зобов’язання, якщо інше не передбачено законом, статутом чи договором, може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за законом, статутом чи договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>