бути точними і конкретними. Їх порушення може не тільки ускладнити виконання зобов’язання, а й взагалі зробити його неможливим.
  Конкретизація і деталізація вимог до кількості і якості предмета виконання особливо важливі в зобов’язаннях по передачі майна (поставка, купівля-продаж і т. ін.), по виконанню робіт (капітальне будівництво, проектні і пошукові роботи). Досягнути цього можна як посиланням на вимоги нормативно-технічної документації (стандартів, технічних умов, СНІП і т. ін.), які в багатьох випадках містять граничні параметри чи допустимі варіанти, так і підвищеними вимогами щодо цих параметрів і варіантів.
  Стосовно до суб’єктного складу зазвичай припускається, що боржник сам виконує борг, який на ньому лежить. Разом з тим, у випадках, передбачених законодавством і договором, виконання зобов’язання покладається на іншу (третю) особу. Так, згідно зі ст. 194 ГК України, виконання господарського зобов’язання може бути покладене на третю особу, що не є стороною в зобов’язанні. Управнена сторона зобов’язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою – безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов’язання не випливає обов’язок сторони виконати зобов’язання особисто.
  Покладення виконання зобов’язання на третю особу можливо, якщо остання пов’язана з боржником договором. Здебільшого ця правова ситуація виникає в умовах складних господарських зв’язків між суб’єктами господарської діяльності.
  Договір на постачання товарами торговельна організація може укласти з торговою базою (посередником), за вказівкою якої конкретні партії товару відвантажуватимуться покупцеві безпосередньо зі складу виготовлювачів (третіх осіб), — в цьому разі база-посередник, що виконує зобов’язання, пов’язана з виготовлювачами договором.
  Відповідно до договорів або вказівок у своєму статуті дочірні підприємства

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>