природного фактору). Ця теорія вперше була обґрунтована в працях французьких економістів Ж.-Б. Сея і Ф. Бастіа.
  Наприкінці XIX сторіччя дістала широкого розвитку теорії вартості, які у визначенні її величини наголошували на потребі, — так звані теорії граничної корисності. Вони були обґрунтовані представниками австрійської, англійської та швейцарської шкіл. Спільними рисами цих теорій було те, що в процесі ринкової взаємодії попиту і пропозиції, яка визначає рівень ринкових цін, вирішального значення надавалося попиту. Вартість розглядалась як суб’єктивна категорія, наслідок оцінки індивідуумом споживчих благ залежно від інтенсивності потреб і рідкості блага.
  Близькими до цих теорій є теорії вартості, які визначають вартість, а також ціну самим лише коливанням попиту і пропозиції. Слабкістю теорії попиту і пропозиції є те, що вона не дає відповіді на запитання, чим визначаються ціни у разі збігу попиту і пропозиції, а також не враховують того факту, що і попит та пропозиція залежать від цін товарів.
  Найбільший вплив на сучасні теорії вартості і цін має неокласична теорія англійського економіста кінця XIX - початку XX століття А. Маршала, яка поєднувала теорію класиків політекономії про визначальну роль витрат виробництва і теорії граничної корисності, попиту і пропозиції у формуванні і рухові цін.
  У сучасних теоріях ціноутворення панівне становище належить викладеному А. Маршалом підходу, згідно з яким теорія вартості вже не посідає центрального місця, як це було до XX століття. На передній план вийшла теорія ціни, яка комплексно вивчає вплив різноманітних факторів, що утворюють ціну. Вони впливають на ціни завдяки зміні попиту і пропозиції на ринках як товарів, так і факторів виробництва. Рух цін, згідно з нею, в сучасному виробництві являє собою наслідок дії складного комплексу факторів: руху ефективної праці і виробництва,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>