вленістю.
  Це, як правило, договори купівлі-продажу, поставки, інші договори на передачу майна у власність, у строкове платне і без¬оплатне користування, на виконання робіт тощо.
  При укладенні договорів приєднання їх умови (зміст) форму¬люються тільки однією із сторін. Інша сторона позбавлена мож¬ливості доповнювати або ж змінювати ці умови, вона може укла¬сти такий договір, погодившись із цими умовами в цілому .
  Прикладом таких договорів є договори перевезення, догово¬ри на відкриття банківського рахунку та ін.
  Особливостями і специфікою внутрішньогосподарської діяль¬ності юридичних осіб характеризуються внутрішньогосподарські договори, у форму яких, у відповідних випадках, вона втілюється. Суб’єктом цих договірних відносин завжди, принаймні однією зі сторін, є підрозділ юридичної особи. Другою стороною може ви¬ступати інший підрозділ або ж юридична особа в цілому. Внутріш¬ньогосподарські договори набувають широкого застосування в умо¬вах розвитку корпоративних відносин.
  У сучасних умовах у зв’язку зі змінами, що відбуваються в еко¬номіці України, система договорів потребує подальшого удоско¬налення. Зі скасуванням планових засад у регулюванні народного господарства і розвитком підприємництва сто¬ронами договору, скажімо поставки, можуть бути не тільки юридичні, але й фізичні особи-підприємці. Ця обставина сприяла наближенню договору поставки до договору купівлі-продажу. У межах структури цих договорів помітного розвитку набули бартерні договори. Виникли і такі різновиди договорів, як договори лізингу, що не охоплюються поняттям договорів майнового найму. Суттєво роз¬ширилося коло договорів, які входять до складу договорів підряд¬ного типу і договорів про надання послуг.
  
  § 3. Особливості укладання господарських договорів за державним замовленням
  
  Державне замовлення, як уже зазначалося, – це засіб державного регулювання

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>