зобов’язання.
  Якщо сторони зв’язані одним правом і одним обов’язком, господарські зобов’язання слід розглядати як прості, якщо ж таких прав і обов’язків більше, ці зобов’язання розглядаються як складні. При цьому слід мати на увазі, що кваліфікація складних зобов’язань здійснюється з урахуванням всього комплексу прав і обов’язків, разом узятих, а не в їх розрізненому (одиничному) вигляді.
  Наприклад, зобов’язання, які виникають із договору підряду на капітальне будівництво, характеризуються комплексом прав і обов’язків, якими володіють сторони, як у зв’язку з виконанням робіт по будівництву об’єкта, так і з приводу самого об’єкта.
  Класифікація на види господарських зобов’язань можлива і за їх суб’єктним складом.
  Суб’єкти (сторони) господарсько-договірного зобов’язання виступають як кредитор (управнена сторона) і боржник (зобов’язальна сторона), в тому числі і в деяких зобов’язаннях з множинним складом осіб.
  У зв’язку з тим, що боржник у зобов’язанні виконує свій обов’язок (борг) перед кредитором, то і значна кількість боржників називається пасивною, а зобов’язання — зобов’язаннями з пасивною множиною. На відміну від боржника, кредитор проявляє активні дії по витребуванню (одержанню) боргу, а тому множина кредиторів називається активною, а зобов’язання — зобов’язаннями з активною множиною. Господарській практиці відомі випадки виникнення зобов’язань (наприклад, при будівництві атомних електростанцій) з множиною осіб як на боці кредитора, так і на боці боржника, – це господарські зобов’язання зі змішаною множиною.
  Як правило, зобов’язання з множиною осіб є частковими, в яких кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників зобов’язаний виконати зобов’язання у відповідній частці. При чому частки припускаються рівними.
  Проте із цього правила (рівності часток) можливі і винятки. Це торкається зобов’язань,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>