при цьому три важливі групи договорів: ті, що опосередковують майнові відносини; ті, що опосередковують організаційні (планово-організаційні) відносини; ті, що опосередковують комплекс майнових і організаційних відносин .
  Існують і інші точки зору, що стосуються критеріїв класифікації зобов’язань. Так, М. І. Брагінський запропонував будувати систему зобов’язань на підставі послідовно здійснюваної багатоступеневої класифікації . М. М. Агарков припускав, що класифікаційним критерієм системи зобов’язань повинна бути ціль, якій повинні підпорядковуватися зобов’язальні правовідносини .
  У літературі в різний час висловлювалися й інші точки зору та думки щодо проблеми класифікації зобов’язань, в тому числі і господарських. І все ж, не зважаючи на той великий внесок, який зробили вчені у розв’язання цієї проблеми, вона не втратила своєї актуальності. В сучасних умовах господарювання, окрім видів господарських зв’язків і зобов’язань, які традиційно склалися десятиліттями, з’явилися їх нові види, які раніше не були відомі ні господарській практиці, ні законодавству, що опосередковувало централізовану планову економіку. Тому проблема їх класифікації набула ще більшого значення.
  Для розмежування в цьому конгломераті зобов’язальних відносин, в які вступають суб’єкти господарювання, одних зобов’язань від інших необхідно виявити їхні спільні й відмінні риси, підрозділити (класифікувати) на окремі групи і види.
  Види зобов’язань розрізнюють, передусім по тому, на яких засадах вони виникають, за характером правомочностей і зобов’язань сторін, з урахуванням особливостей їх об’єктного і суб’єктного складів (ст. 174 ГК України).
  Відповідно до підстав, на яких виникають господарські зобов’язання, їх підрозділяють на договірні і бездоговірні.
  Договірні господарські зобов’язання — це такі зобов’язання, які виникають із договорів, а бездоговірні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>