|
вними актами, які регулюють ринок цінних паперів у господарській діяльності, є Господарський кодекс України, Закони України від 30 жовтня 1996 року "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" , від 18 червня 1991 року "Про цінні папери і фондову біржу" , від 10 грудня 1997 року "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" та інші.
Відповідно до Господарського кодексу України, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", інших нормативних актів, можуть випускатися такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов’язання республіки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, заставні, іпотечні цінні папери.
Відповідно до ст. 163 Господарського кодексу України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між суб’єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником і передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.
За визначенням ч. 7 ст. 139 ГК України цінні папери є особливим видом майна суб’єктів господарювання. Частина 2 ст. 193 ГК України, ст. 195 ЦК України, виходячи зі змісту закріплених у цінних паперах прав, класифікує їх таким чином:
пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;
боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;
|