аттями 156–162 ГК України, відповідними положеннями ЦК України та спеціальних законів.
  Суб’єкт господарювання, володіючи об’єктом авторського права, відповідно до ст.15 Закону України „Про авторське право та суміжні права”, може використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом і дозволяти або забороняти його використання іншими особами.
  Суб’єкт господарювання, який володіє об’єктом права промислової власності, відповідно до ст.156 ГК України, ст. 464 ЦК України, ст. 28 Закону України „Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” та ст. 20 Закону України „Про охорону прав на промислові зразки”, має виключне право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок за своїм розсудом, якщо це не порушує прав інших власників патентів.
  Згідно з ч. 6 ст. 156 ГК України, положення чинного господарського законодавства, що регламентують використання об’єктів права промислової власності, застосовуються також до врегулювання відносин щодо використання прав на сорти рослин та породи тварин.
  Правове регулювання відносин з використання суб’єктами господарювання належного їм комерційного (фірмового) найменування здійснюється відповідно до ст. 159 ГК України та ст.490 ЦК України. Згідно з зазначеними нормами, особа має право використовувати належне їй комерційне (фірмове) найменування в повному та скороченому вигляді з метою позначення себе як учасника господарських відносин при укладенні договорів та вчиненні інших правочинів, участі у відносинах з органами державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та іншими організаціями – юридичними та фізичними особами. Правоволоділець комерційного (фірмового) найменування має право забороняти іншим особам використовувати це найменування та вимагати відшкодування завданих збитків (ч. 5 ст. 159 ГК України).
  Володілець прав на використання торговельної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>