рекомендацій, а також скоординованих і взаємопов'язаних засобів побічного (непрямого) впливу на суб’єктів господарювання та розробку економічного і соціального розвитку.
  Основними принципами індикативного планування є: поєднання аналітичних і прогнозних методів для вивчення соціально-економічних процесів, визначення конкретних об'єктів державного впливу; широке інформування суб'єктів ринкових відносин про певні перспективи і прогнози соціально-економічного розвитку для забезпечення їх необхідною орієнтацією при виборі особистих господарських рішень, застосування переважно непрямих (побічних) регуляторів та нормативів, не обов'язкових для суб'єктів ринкових відносин, реалізація прямого впливу на соціально-економічні процеси переважно через засоби державного бюджету.
  Регулюючий вплив планів і програм в умовах переходу до ринку забезпечується за рахунок доведення до підприємств усіх форм власності лімітів земле-, водо-, лісокористування, нормативів плати за природні ресурси, орендної плати за землю, земельного податку, нормативів штрафів за забруднення навколишнього середовища та нераціональне використання природних ресурсів.
  Своєму впливу на господарську діяльність держава надає, як уже зазначено, силу правового акта. Прикладом може бути Закон від 23 березня 2000 року “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” , який вперше за роки незалежності нашої держави на законодавчому рівні визначив правові, економічні і організаційні принципи системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку держави.
  Господарський кодекс України також встановлює, що основними формами державного

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>