ічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від його імені права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
  Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до законодавства.
  Основним нашим національним багатством, за Земельним кодексом України, є земля. Вона перебуває під особливою охороною держави. Суб’єктами земельних відносин є громадяни, організації – юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується відповідно до Земельного Кодексу.
  Суб’єкти господарювання використовують у господарській діяльності земельні та інші природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування. Земельні відносини, що виникають при використанні природних ресурсів, регулюються Господарським та Земельним кодексами, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря. Відповідно до цього законодавства земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
  Суб’єкти господарювання можуть набувати у власність землю із закритими водоймами, ділянками лісів, загальнопоширеними корисними копалинами, що знаходяться в ній, в тому числі громадяни – для ведення фермерського господарства, сільськогосподарські підприємства – для господарської діяльності.
  На праві приватної власності можуть мати землю громадяни та організації – юридичні особи. Власниками земель комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, суб’єктом права державної власності – держава. Вона реалізує це право через відповідні органи державної влади.
  Громадяни України набувають права власності на земельні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>