навіть у такій лібералізованій країні, як США .
  Конкретні форми регулятивної діяльності держави пов'язані з правовими формами, тобто з правотворчою, правоохоронною, правозастосовною діяльністю. Використання тих чи інших форм обумовлено характером завдань, конкретною ситуацією, а також іншими обставинами, що складаються в народному господарстві.
  
  § 2. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
  
  Перехід від командно-адміністративної системи до ринкової означає, як уже зазначалося, відмову від директивного планування, від плану - закону, яким він був за командно-адміністративної системи, і застосування індикативного планування.
  У нашому народному господарстві, зазначалося в пресі того часу, виробляється і споживається понад 25 млн. продуктів. Для цієї кількості виробів необхідна інформація обчислюється мільярдами одиниць. Нерідко думають, що відмова від директивного планування рівнозначна відмові від централізованого управління економікою. Це зовсім не так. Адже саме директивність призвела до того, що центр все більше втрачав контроль за соціально-економічним розвитком країни. Спочатку план розроблявся “від досягнутого”, тобто підганявся під тенденції, що складались, а потім, в кінці планового періоду, здійснювалася нова підгонка - під досягнуте.
  Не дивно, що за таких умов було досягнуто багато такого, про що ми не думали, не гадали: неухильне падіння темпів приросту національного доходу, небувале зростання запасів і незавершеного будівництва, збільшення робочих місць, на яких нікому працювати, і т. д.
  Таким чином, страшно не відмовлятися від директивного планування, а зволікати з його заміною економічними методами управління народним господарством .
  Під індикативним плануванням, згідно з концепцією переходу України до ринкової економіки , розуміють систему необов'язкових для суб'єктів ринкових відносин

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>