свою вартість переносять відразу на собівартість продукції, що з них виробляється; давальницька сировина і матеріали; готова продукція (обліковується за фактичною виробничою собівартістю); грошові кошти (сума грошових коштів в касі підприємства готівкою, коштів, які зберігаються на рахунках в установах банку, а також цінних паперів та інших грошових коштів підприємства); кошти на розрахунках (дебіторська заборгованість за товари та послуги, за видані аванси, за одержані векселі, суми за підзвітними особами та інші); суми прибутку, які належать перерахуванню в бюджет.
  
  § 5. Особливості правового режиму державного та комунального майна
  
  Управління державним та комунальним майном. До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно, акції (частки, паї) держави в майні суб’єктів господарювання різних форм власності, а також майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його в господарській діяльності.
  Управління об’єктами державної власності відповідно до законодавства здійснюють Кабінет Міністрів і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб’єкти.
  Особливістю правового режиму майна державних підприємств є те, що в разі прийняття державним органом, уповноваженим управляти державним майном, рішення про реорганізацію чи ліквідацію державного підприємства трудовий колектив має право вимагати передачу майна підприємства в оренду або перетворення його в інше підприємство, засноване на колективній власності.
  Таке ж право належить йому і в разі визнання державного підприємства банкрутом за умови прийнятття на себе боргів

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>