суб’єкта господарювання над належним йому майном. Основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна (ст. 133 ГКУ).
  Господарська діяльність може здійснюватися також на основі таких речових прав, як право володіння, право користування тощо.
  
  § 2. Право власності та інші речові права суб’єктів господарювання
  
  Правом власності, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Власник, згідно зі ст. 4 Закону України «Про власність», на свій розсуд володіє, користується та розпоряджується майном, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно чи за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.
  Законодавство, як уже зазначалося, містить лише таке застереження: власник, здійснюючи свої права, зобов’язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та законні інтереси фізичних і юридичних осіб та держави (ст. 41 Конституції України; ст. 4 Закону України від 7 лютого „Про власність”).
  Результати господарського використання свого майна (виготовлена продукція, одержаний прибуток) належать власнику цього майна, якщо інше не встановлено законом чи договором (наприклад, договором оренди).
  Значну питому вагу в Україні має державна власність. Крім державної власності, значними за обсягом

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>