о громадян на управління суб'єктами підприємницької діяльності й одержання дивідендів відповідно до своєю частки майна .
  Перше легальне визначення поняття "корпоративні права" було дано в спеціальних законах. У пункті 1.8. Закону «Про оподатковування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року корпоративні права визначались як "право власності на частку (пай) в статутному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства". Схоже визначення увійшло й до Закону «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 року, де в ст. 2 корпоративні права розглядались як права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн.
  Після внесення змін до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" (Законом України від 2 березня 2000 року № 1523-III) зміст поняття "корпоративні права" було значно розширено. У чинній редакції цього Закону корпоративні права визначаються як "право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах". Відповідно до такого визначення, корпоративними правами можуть володіти засновники не тільки корпоративних, але й унітарних підприємств.
  У 1998–2002 роках в Україні приймається серія нормативних актів, що визначають систему управління державними корпоративними правами, серед

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>