тними (цільовими або дисконтними), такими, що вільно обертаються, або з обмеженим колом обігу, звичайними та з додатковим забезпеченням.
  Облігації на пред'явника можуть пропонуватися виключно для відкритого продажу.
  Вимоги до документарної форми сертифікатів акцій та облігацій встановлені “Положенням про вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених у документарній формі”, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 95 від 31 липня 1998 року .
  Обіг ощадних сертифікатів регулюється статтями 18–20 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", іншими статтями цього закону.
  Порядок емісії та обігу ощадних сертифікатів регулюється "Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами", затвердженим постановою Національного банку України № 516 від 3 грудня 2003 року .
  Ощадні (депозитні) сертифікати мають бути емітовані в паперовій (документарній) формі. Вони можуть випускатися процентними, купонними або безкупонними, можуть бути номіновані як у національній валюті, так і в іноземній валюті.
  Емітентами ощадних (депозитних) сертифікатів можуть бути лише банки – юридичні особи.
  Основні положення щодо обігу векселів визначені Законом України "Про обіг векселів в Україні".
  Зобов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.
  Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також установи та організації, які фінансуються за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим чи місцевих бюджетів, зобов'язуються та набувають права за переказними і простими векселями лише у випадках і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
  Платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.
  Векселедавець

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>