концесію; порядок продовження і припинення дії договору; порядок вирішення спорів між сторонами. Пунктом 2 цієї ж статті встановлена можливість сторонам узгоджувати й інші умови, в тому числі ті, що передбачені спеціальними законами про концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності. Умови договору, чинні на весь строк його дії навіть у разі встановлення законодавчими актами після його укладення правил, які погіршують становище концесіонера (п. 4 ст. 10 Закону України “Про концесії”).
  Підставами припинення дії концесійного договору законодавством визначені: 1) закінчення строку, на який його було укладено; 2) ліквідації концесіонера за рішенням суду, в тому числі у зв`язку з визнанням його банкрутом; 3) за погодженням сторін; 4) на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду (господарського суду) в разі невиконання сторонами своїх зобов`язань; 5) загибелі об`єкта концесії та з інших передбачених законами України підстав. У разі припинення дії договору концесії з перших трьох підстав його об`єкт обов`язково повертається концесієдавцю на визначених умовах. У разі погіршення стану об`єкта концесії або загибелі з вини концесіонера концесієдавець отримує від нього відшкодування збитків. Концесіонер отримує відшкодування витрат у разі поліпшення майна, отриманого в концесію чи створеного об`єкта на виконання умов концесійного договору, але лише в тій частині, що не була компенсована в результаті управління (експлуатації) об`єкта концесії.
  Сторонами договору концесії є концесієдавець - уповноважений орган державної влади, як представник власника – держави, або орган місцевого самоврядування, що діє в інтересах відповідної територіальної громади, та концесіонер, яким має право бути вітчизняний або іноземний суб`єкт господарювання. Концесієдавець визначається по кожній окремій концесії в рішенні Кабінету Міністрів України

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>