о-правових актів за юридичною силою, вони приймаються народом або за його дорученням - органом законодавчої влади – Верховною Радою (Основний закон (Конституція), закони; Президентом – Укази і розпорядження; органом виконавчої влади (Кабінетом Міністрів) — постанови; органами місцевого самоврядування – рішення.
  Закони підрозділяються на конституційні - закони, органічно поєднані з основним законом. Ними вносяться зміни чи доповнення до Конституції, звичайні – закони, які приймаються на основі і на виконання Конституції і визначають основи правового регулювання у сфері господарських відносин (наприклад, закони "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" тощо); надзвичайні – закони тимчасового характеру, що приймаються за надзвичайних обставин і можуть призупиняти дію чинних законів; тимчасові – закони, прийняті на визначений у часі термін дії (наприклад, закон про державний бюджет, закон про затвердження Державної програми економічного і соціального розвитку України на певний рік); допоміжні – закони, які затверджують, змінюють, зупиняють, скасовують, денонсують інші нормативні акти або мають допоміжне значення для їх застосування (наприклад, закон України "Про ратифікацію Договору між Україною та Туркменістаном про довгострокове торговельно-економічне співробітництво на 2001-2010 роки"); кодифіковані – нормативні акти, в яких узагальнені і систематизовані норми права, що регулюють певну групу суспільних відносин. Вони приймаються у формі кодексів. Зі створенням України як самостійної держави постало питання про кодифікацію і господарського законодавства. Підготовка Господарського кодексу завершилася його прийняттям 16 січня 2003 року.
  Підзаконні нормативні акти, як уже зазначено, - це акти, які приймаються уповноваженими

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>