і та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.
  Фізична особа, яка хоче укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов’язана зареєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності.
  Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Це означає, що він є договором консенсуальним, тобто таким, у якому права і обов’язки сторін виникають з моменту досягнення ними згоди щодо всіх істотних його умов.
  Істотними умовами цього договору є об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням його індексації), строк, на який укладений договір, орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст. 284 ГКУ). За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.
  Доцільність надання орендарю права укладати договір оренди з наступним викупом полягає в тому, що за такої умови він буде зацікавлений у найкращому виконанні свого обов’язку за договором – сумлінно використовувати і зберігати орендоване майно, запобігати його пошкодженню, псуванню тощо з огляду на те, що в перспективі це майно стане його власністю.
  У наступних положеннях закону про оренду йдеться про передачу об’єкта оренди орендодавцем орендареві, яка здійснюється в строки і на умовах, визначених у договорі. При цьому орендоване майно включається до балансу підприємства-орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.
  У цьому Законі регламентується максимальний розмір орендної плати і порядок її внесення орендарем. Орендар має її вносити незалежно від наслідків господарської діяльності, але вона не повинна перевищувати п’яти відсотків від вартості орендованого майна. Орендна плата зараховується на спеціальні рахунки

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>