існо взаємопов'язані, але не збігаються. Якщо "форми права" показують, як зміст права організовано і виражено зовні, то "джерела права" – це витоки формування права, система факторів, що визначають його зміст і форми вираження .
  Так підійшли до цієї проблеми і автори українського підручника “Загальна теорія держави і права”. Під формою права, зазначається там, розуміють способи зовнішнього вираження і закріплення правових норм. А джерела права - це фактори, які обумовлюють виникнення, розвиток юридичних ідей, поглядів, теорій щодо утворення, змісту і функціонування права (передусім система соціально-економічних відносин). Формами права в більшості правових систем є нормативно-правові акти, правові звичаї, правові прецеденти, нормативні правові договори .
  Першість серед форм господарського права належить нормативним правовим актам – офіційними документами, які приймаються компетентними органами правотворчості і містять норми господарського права.
  Нормативні господарсько-правові акти класифікуються за різними ознаками. За юридичною силою і формою вираження – на закони, тобто акти вищої юридичної сили, і на підзаконні акти - акти, що засновані на законах. Такі акти не повинні суперечити законам. Найвищу юридичну силу має основний закон - Конституція України, яка встановлює загальні та галузеві принципи регулювання господарських відносин, гарантії здійснення господарської (підприємницької) діяльності (наприклад, забезпечення захисту прав усіх суб'єктів власності і господарювання, конкуренції, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції). Підзаконні акти – це Укази Президента, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів, рішення органів самоврядування, накази міністрів та інших посадових осіб різного рівня.
  Відповідно до ієрархії нормативно-правових

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-557 * збірник літератури №69 * >>>далее>>>