|
з метою забезпечення статутної діяльності підприємства;
6) порядок і умови розподілу та використання прибутку (доходу);
7) установлені правовими засобами майнові взаємовідносини організації як юридичної особи і держави, інших юридичних осіб і підприємців;
8) правову охорону майна суб’єкта господарювання .
Таким чином, правовий режим майна суб’єкта господарювання являє собою встановлені нормативними актами правила, можливі межі «панування» суб’єкта господарювання над належним йому майном. Основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права – право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна (ст. 133 ГКУ).
Господарська діяльність може здійснюватися також на основі таких речових прав, як право володіння, право користування тощо.
§ 2. Право власності та інші речові права суб’єктів господарювання
Правом власності, відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном. Власник, згідно зі ст. 4 Закону України «Про власність», на свій розсуд володіє, користується та розпоряджується майном, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно чи за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.
Законодавство, як уже зазначалося, містить лише таке застереження: власник, здійснюючи свої права, зобов’язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати
|